Зведення Кафедрального собору на колишньому Либідському Лаврському дворі – це збереження церковної спадкоємності
"Працювати над документом було дуже цікаво"
Про те, що головний храм Української Православної Церкви буде зведений на місці колишніх володінь Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, в засобах масової інформації говорилось неодноразово. Але що саме розміщувалось на території поблизу озера Глинка декілька століть тому і як виглядала місцевість того давнього часу – для багатьох досі залишається загадкою.
Дещо прояснити ситуацію, відхилити завісу невідомості sobor.in.ua допоможе історико-архітектурна довідка, датована 21 серпня 2007 року, яку підготували Марина Віталіївна Виноградова та Людмила Павлівна Рилкова. Праця називається «Історія освоєння в 17-20 ст. земельної ділянки, відведеної у 2007 році для будівництва Кафедрального собору та прилеглих до неї територій».
Про ті часи згадує мистецтвознавець Марина Віталіївна Виноградова, член Міжнародної організації охорони пам’яток та історичних місць:
- У 2007 році я працювала заступником начальника відділу історико-містобудівних обґрунтувань комунальної організації «Центр містобудування та архітектури» при Київській міській державній адміністрації. На той час міська влада отримала заяву Української Православної Церкви на виділення земельної ділянки поблизу озера Глинка, а ми одержали доручення підготувати відповідні документи. Виконуючи завдання, ми підготували таку історико-архітектурну довідку. До співучасті в дослідженнях запросили історика - Людмилу Павлівну Рилкову, яка доклала великих зусиль до цієї наукової розробки. Зазначу, що працювати над документом було дуже цікаво.
Нагадаємо, що в 2007 році Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив історичне рішення щодо будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового. Місце під головний духовний і адміністративний центр УПЦ було обрано в Києві на перетині великих транспортних магістралей (бульвар Дружби народів та Залізничне шосе – дивись схему проїзду на головній сторінці сайту), в історичній місцевості, котра належала у XVIII сторіччі Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Пропонуємо уривки з цієї надзвичайно цікавої наукової праці.
На «Лыбедском лаврском дворе» існувала церква в ім'я св. муч. Харлампія та Власія
«…Розглядувана земельна ділянка по Залізничному шосе, 3, що відведена під будівництво Кафедрального собору Воскресіння Христового, знаходиться в історичній місцевості Деміївка, біля літописної річки Либідь, на обох берегах якої простягалися володіння Києво-Печерської Лаври. Неподалік, на схід від цієї ділянки (біля території Нижньої Телички), знаходилося Либідське Лаврське подвір я, на якому на початку 18 ст. була споруджена дерев'яна церква в ім'я св. муч. Харлампія та Власія.
…Будівництво в цій місцевості Кафедрального собору є логічним, оскільки оточуючі цю земельну ділянку землі в основному належали Києво-Печерській Лаврі. Таким чином буде встановлена та збережена церковна спадкоємність.
…Спорудження собору на цьому місці має також вагоме архітектурно-художнє та містобудівне значення: розташований вздовж залізниці, на важливому перехресті головних магістральних артерій міста - вул. Червоноармійської, бульвару Дружби Народів та 40-річчя Жовтня - будівля стане вагомою домінантою, яка прикрасить місто. Крім того, на земельній ділянці буде проведений благоустрій з очищенням озера Глинки.
…Окрім Лаврського Либідського двору станом на 1787 рік тут розташовувалися два либідських хутори, населення складали «казенные люди», загальна кількість яких становила 90 чоловік. Практично без змін територія Либідського лаврського подвір'я зафіксована на плані 1788 року.
…Відомо, що у 18 ст. на «Лыбедском лаврском дворе» існувала дерев'яна церква, освячена в ім'я святих мучеників Харлампія (Харалампія) та Власія.
…Неподалік від розглядуваної земельної ділянки, праворуч від сучасного шляхопроводу (бульвар Дружби народів - Московська площа) знаходився ставок, який також належав Києво-Печерській Лаврі. Ці лаврські володіння називалися «Вышняя (Высшая) Лыбедь».
…У 19 ст. Києво-Печерський монастир мав ще кілька земельних ділянок як на лівому березі річки Либідь, так і на її правому березі. Тут були городня земля, сінокоси, господарчі та житлові споруди…»
| 
.gif)
