Архітектурно-містобудівна рада затвердила проект Свято-Воскресенського Кафедрального собору 19 червня 2008 року (Повна версія)
19 червня 2008 року у творчій майстерні «Visac», яка є структурним відділом будівельної корпорації «Столиця», відбулася презентація проекту будівництва Свято-Воскресенського Кафедрального собору Української Православної Церкви та його затвердження архітектурно-містобудівною радою, до складу якої входять відомі архітектори Києва.
Під час обговорення проекту було висловлено багато різних думок і зауважень. Йшлося, зокрема, про те, що будівництво такого собору ― це історична подія, яка визначить не лише духовні, а й архітектурно-художні напрями подальшого розвитку Києва. Учасники дискусії згадували видатні європейські собори ― собор святого Павла в Лондоні, собор святого Петра в Римі, храм Христа Спасителя в Москві, зауважуючи, що київський собор Воскресіння Христового порівняно з ними будуватиметься в рекордно короткий термін, хоча місія його буде надзвичайно важливою – стати символом національної духовності України на тривалий період історії.
Під час обговорення проекту було поставлено запитання про те, чому такий величний собор буде збудований не в центрі міста, а в досить віддаленому районі. Протоієрей В.Русинка відповів на це таким чином: «Святі отці, шукаючи богопізнання й духовного досвіду, йшли з міст у пустелю, щоб уникнути спокуси здобувати славу людську замість небесної. Тому й наш собор, образно кажучи, знаходитиметься в пустелі, подалі від бурхливого й динамічного життя центру столиці».
Стилістика Кафедрального собору може бути визначена як еклектична, з великою кількістю новаторських архітектурних рішень. Типовим елементом київського храмового стилю у Свято-Воскресенському соборі є автономна будівля багатоярусної дзвіниці, яка становить окрему архітектурну композицію, що своїм стилем нагадує загальний стиль собору та цілого комплексу. Подібним чином виконані дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого монастиря та собору Святої Софії.
.gif)
