Один з головних проектів Духовно-просвітницького центру - Музейно-виставочний комплекс. Його очолює голова Синодального відділу «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик), настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря, котра розповіла кореспонденту "Собору" про  сьогодні і завтра Центру.

 

- Духовно-просвітницький центр має об’єднати всі сили, які, з благословення священноначалля, займаються розвитком духовності, культурою, просвітництвом в Україні. Це буде потужний центр, обладнаний на високому технічному рівні, з відповідними площами для розташування музею, конференц-зали для проведення різних культурних заходів, зали для перегляду фільмів та іншого.

 

Зазначу, що команда професіоналів, яка готувала проект, всі ці потреби врахувала. Дійсно, запроектовано багато, тому кошторис проекту вийшов дуже вагомим, особливо для такого скрутного часу, як нині. Але ж ми повинні мислити стратегічно, а не обмежуватися тим, що маємо зараз. Криза, як-то кажуть, не дає приводів для злету, але маємо конструювати Духовно-просвітницький центр саме таким, яким він має бути.

 

Досвід інших аналогічних центрів православ’я, - як, наприклад, Храм Христа Спасителя у Москві, увібрав у себе і новітні технології, і нове бачення, тому він активно працює. У храмі проходять не тільки церковні заходи, але й загальногромадські акції, концерти, фестивалі.

 

Маючи такі аналоги, проектанти нашого Духовно-просвітницького центру пішли іншим шляхом і врахували національні особистості України. Зокрема, в архітектурі, в оздобленні інтер’єрів, в іконописній традиції, яка буде присутня в центрі. Мають бути не лише давньоруські ікони, але спробуємо представити й українське бароко, яке багато фахівців вважають шедевральним проявом української ментальності. Над усім цим ми думаємо, намагаємось національні особливості врахувати.

 

Хотіла б наголосити, що вже сьогодні є потужна команда Духовно-просвітницького центру, яка працює багато років – на жаль, не маючи ні відповідних приміщень, ні технічного обладнання.

 

Наприклад, надбали певні напрацювання в розвитку музейної справи, там, де є змога, проводимо тематичні виставки. Спасибі заповіднику, який виділив нам кімнати колишньої ризниці Успенського собору Києво-Печерської Лаври, і ще деякі приміщення. В них зараз розташовано виставку, присвячену Блаженнішому Митрополиту Володимиру, - його культурному надбанню, його художньому зібранню.

 

Активна робота в напрямку створення музеїв Церкви ведеться в усій Україні. В Одесі, наприклад, в Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі є музей «Християнська Одеса», для якого ми спеціально збудували триповерхову будівлю. В ній ми врахували всі вимоги до приміщення з огляду музейної справи. В музеї зараз проводяться різні виставки та інші духовно-просвітницькі і культурні заходи.

 

Але в Києві свого музею поки що немає. Як не існує музею Київської духовної академії – через відсутність приміщень. Немає музею Києво-Печерської Лаври, хоча братія налаштовувалася створити такий музей в одному з корпусів, але кімнати в ньому не пристосовані для експозиції виставок.

 

Як один із варіантів розміщення музейних експонатів, розглядали «Мистецький арсенал». Справа в тім, що цей культурний заклад має своє обличчя, свою історію, але і свої завдання. І в цю стратегію ми, звісно, не вписуємось. Але тимчасово отримати якісь площі в «Арсеналі» було б бажано. Тому ми розглядаємо зараз цей варіант і налагоджуємо контакти з його співробітниками.

 

Проте вся надію покладаємо лише на те, що невдовзі постане власний Духовно-просвітницький центр у складі Свято-Воскресенського Кафедрального собору Української Православної Церкви.

 

Музей історії православ’я на Русі буде надзвичайно цікавий і матиме декілька зал з різними тематичними властивостями. Аналогічні музеї є в Росії, наприклад, в Ніколо-Угречському монастирі, який зібрали місцеві ентузіасти. При деяких єпархіях в РПЦ теж є цікаві експозиції. Прекрасний музей діє в Нижньогородській єпархії, - його заснував настоятель місцевого монастиря на честь Діонісія Печерського. В одному з древніх корпусів він розмістив унікальні експонати.

 

Підкреслюю: команда нашого Духовно-просвітницького центру діє, навіть не маючи приміщень. Проводимо вагому роботу, яку чутно і видно не лише на теренах України, а й далеко за її межами.

 

Наприклад,  реалізували чудовий проект – факсимільне перевидання Пересопницького Євангелія, яке вже презентували в декількох країнах. Працюємо над іншими, теж цікавими проектами. Нині зусилля центру спрямовані на підготовку візиту в Україну Святішого Патріарха Кирила, оскільки головні турботи про цю важливу подію Церква взяла на себе.

 

Загалом прагнемо докласти максимальних зусиль, щоб, з Божою допомогою, прискорити час, коли для належної роботи Духовно-просвітницького центру будуть створені всі умови. Досвід є, тож, чекаючи на кращі часи, вже сьогодні докладаємо рук та ініціативи, щоб майбутнє настало якомога швидше.

 

 Підготувала Тамара Рябкова, "Собор"